Для когось Велика Вітчизняна війна - то вже далека історія. Комусь та історія вже ніби й непотрібна. Але тільки не для учасників тих вогненних років. І тепер, коли від Дня Великої Перемоги нас відділяють майже 70 років, багато хто ще й ще раз перегортає пожовклі аркушики своїх фронтових листів, листів рідних, що дивом збереглися і під час евакуації, і під час бомбардування поїздів, і під час гітлерівської окупації.
Листи з війни, військові трикутнички... Аркушики пожовкли, чорнило вицвіло, тексти нехитрі, писані невпевненими почерками, не завжди грамотні, але залишилися на них позначки військової цензури - не все можна було писати з фронту додому. То ж і містилися в листах в основному привітання своїм рідним і дуже мало слів про своє воєнне життя.
Фронтові листи... Це не тільки бажана, але й очікувана вісточка від найдорожчих з бурхливого пекла війни. Кожен такий лист - це крім усього іншого - своєрідний звіт перед рідними, перед Батьківщиною про свою фронтову роботу, боротьбу за кожну п'ядь звільненої землі. Не було на фронті бійця, який би не сумував за рідною домівкою і невипадково майже всі листи починаються зі звернення до рідних та близьких "люба мамусю", "мої рідні", "дорогі мої діти", "кохана"...
В читальному залі районної бібліотеки представлена виставка - інсталяція "Автограф війни", яка відображає ті миттєвості війни, які нам, сучасному поколінню, відомі лише з фотографій, книг, художніх та документальних фільмів про Велику Вітчизняну війну.
На фотодокументах відвідувач зможе побачити будні простого фронтового солдата. А фоторепродукція листів - трикутничків із фронту, солдатська атрибутика: каска, плащ - палатка, гільзи від патронів, дасть змогу уявити читачу, як це було насправді.
Немає коментарів:
Дописати коментар