19.01.21

Єднайтесь, браття українці

   
  На долю нашого народу випало багато героїчного і водночас трагічного. Здавна земля наша була ласим куснем для сусідів. Історія України – це історія народу, який протягом багатьох століть боровся за свою незалежність та єдність. Ідея єдності нашої держави була однією із найзаповітніших мрій українців.
   22 січня вся українська спільнота святкує День Соборності України. Це свято відзначається щороку в день проголошення Акту воз’єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки, що відбулося 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві. Це були криваві часи для України. У 1918-1919 роках, після революційних подій у Росії, на теренах нашої держави точилася громадянська війна, панували безвладдя і стихійність. Суспільство було розділено за політичними інтересами, а влада — за розбіжностями у стратегії та військовій орієнтації. Досить зазначити, що в цей період у нашій країні діяли шість різних армій: українська, більшовицька, біла, Антанти, польська, анархістська. 
   У березнi 1917 року у Надднiпрянськiй Українi розпочалася нацiональна революцiя. Було обрано Центральну Раду, першого президента М. Грушевського, проголошення створення Української Народної Республiки (УНР). У січні 1918 р., згідно Четвертого універсалу першого українського уряду, Україна проголошувалася самостійною державою — УНР (Українською Народною Республікою), а в листопаді 1918 р. у Львові було проголошено утворення ЗУНР (Західноукраїнської Народної Республіки). А 22 січня 1919 року на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів. На масовому вічі посол ЗУНР Лонгін Цегельський передав грамоту Національної ради ЗУНР “Про об’єднання Західноукраїнської Народної Республіки з Великою Східною Україною” голові Директорії УНР Володимиру Винниченку. Павло Скоропадський, Михайло Грушевський, Володимир Винниченко, Євген Петрушевич, Симон Петлюра, Кость Левицький — це люди, які творили історію України того часу. 
   Актом об’єднання стверджувалось об’єднання двох тодішніх держав на основі українських земель у складі Російської та Австро-Угорської імперій в єдину соборну Українську державу, яка відтоді ставала гарантом загальнонаціональних інтересів українців. 
   …Але радість від Акту Злуки зовсім скоро затьмарилася, бо в умовах приходу до влади більшовиків військові командири ЗУНР і УНР продовжували відстоювати в першу чергу регіональні інтереси. В результаті 21 квітня 1920 року голова Директорії УНР Симон Петлюра підписав “Варшавський договір”, згідно з яким ряд західних територій України відійшли до Польщі. З тих пір кордони України ще неодноразово “вирівнювалися” зважаючи на геополітичні процеси і остаточно сформувалися лише у 1954 році. 
  Отже, подія об’єднання України мала певною мірою формальний характер, яка однак залишилася символом споконвічного прагнення нашого народу до возз’єднання в єдиній державі. День Соборності України почали відзначати на державному рівні з 1999 року, коли був підписаний відповідний Указ Президента України. Згідно з цим документом 22 січня – день, коли був проголошений в 1919 році Акт Злуки, встановлено Днем Соборності України. 
   Цей день увійшов до національного календаря як велике державне свято – День Соборності України. Оскільки це свято пов'язане з процесом об'єднання українських земель, заходи, що проводяться 22 січня, покликані відобразити саме його. Мабуть, найбільш знаковий з таких відбувся в 1990 році і отримав назву "Живий ланцюг". Тоді люди вишикувалися ланцюгом" від Києва до Львова та Івано-Франківська. За різними оцінками, участь у такій акції взяли до трьох мільйонів людей. Від того часу ідея проведення "живого ланцюга" стала доброю традицією. Такі акції влаштовують щорічно в різних куточках України. 
   Ми маємо розуміти, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудувати економічно й духовно багату, вільну й демократичну Україну, якою пишатимуться наші нащадки. 

День в історії. День соборностіУкраїни.

   З нагоди святкування Дня Соборності України в читальній залі Диканської районної бібліотеки експонується книжкова виставка-факт «Єднайтесь, браття українці». Користувачі бібліотеки мають змогу ознайомиться з початками ідеї соборності, як відбувалася підготовка Акту Злуки, як проходило проголошення Злуки, дізнатися про перше офіційне святкування Соборності України та яке має велике значення День Соборності для кожного громадянина нашої країни.







14.01.21

Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на здоров'я...

  Кожен українець має бути обізнаним з історією свого народу, з обрядами, традиціями, звичаями українців. Зимовий цикл свят є найбільш колоритним, яскравим, багатим сюрпризами, вигадками, народною фантазією, вірою, що все загадане обов'язково здійсниться.

   Ось і наступив Щедрий вечір - за тиждень після Різдва, напередодні Старого Нового року. Якщо перед Різдвом готували Багату вечерю, то напередодні Нового року, 13 січня - Щедру. Вона не мала такої великої кількості страв, але була вельми смаковитою: ковбаси, смажене м'ясо, печеня, вареники з капустою, з сиром і обов'язково млинці, як прообраз сонця. У деяких регіонах варили другу кутю, заправляючи її смальцем. Від того вечеря називалася Щедрою, а звідси й Щедрий вечір. Не випадково в переважній більшості щедрівок і колядок присутній приспів:

   Щедрий вечір, добрий вечір

   Добрим людям на здоров'я!

   Оскільки за християнським календарем це день преподобної Меланії - римлянки, що померла 439 року, то його й називають Маланками. Наступний день названо Василями. В народній традиції свята об'єдналися і тепер ми маємо Щедрий вечір або свято Маланки. З вечора і до півночі обходили оселі щедрувальники. Це було прерогативою лише дівчат. На Меланки ходили також і парубочі гурти, вони називалися "водити Меланку". Одного з учасників хлопці перевдягали в жіноче вбрання і називали Меланкою. З цим сюжетом пов'язані сатиричні сценки, що їх розігрували учасники дійств.

   З щедрою кутею пов'язано багато звичаїв. Щоб залагодити якийсь конфлікт, сусіди йшли один до одного миритися, аби "Новий рік зустріти в мирі й злагоді". Хлопці, які перед цим "отримали гарбуза", вдруге засилали сватів з надією "на благословенну згоду". Сідаючи до свят - вечері, кожен намагався одягти нову або свіжевипрасувану сорочку. Повечерявши, старійшина разом з дружиною та сином, прихопивши з собою миску з кутею, сокиру та перевесла, йшли в сад. Господар підходив до дерева і звертався до нього: 

   - Яблуне, яблуне, я тебе зрубаю, бо ти погано родиш!

   Дружина або син імітували голос яблуні:

   - Не рубай мене. Я тобі один год не вродю, а сім вродю!

   Вислухавши прохання, господар тричі розмахував сокирою і стукав обухом об стовбур:

   - Гляди ж мені, - погрожував, - роди, бо як не вродиш, то на прийшлий рік зрубаємо.

   По цьому кожне дерево підв'язували перевеслами. Потім обходили пасіку, домашніх тварин, благословляючи їх з наступаючим Новим роком і ощедрюючи кутею.

   На особливу увагу заслуговують дівочі гадання. Крім ворожінь, люди намагалися завбачити прикмети:

   - Якщо під Новий рік добрий сніг - сій гречку;

   - Ожеледь на деревах - уродить садовина;

   - Багато інею на деревах - до врожаю зернових і доброго медозбору;

   - Якщо на Меланії відлига, то чекати теплого літа;

   - Яка Меланка, - казали в народі, -  такі й Петро з Павлом.

   На Новий рік припадає свято Василя, який вважається покровителем землеробства. Ось чому вдосвіта годилося засівати збіжжям оселі. Здебільшого це робили підлітки. У цей день вважалося за честь вітати всіх Василів. Деінде виносили на подвір'я Дідуха і спалювали його, що символізувало початок Нового року. З Василевим днем в народі існують численні прислів'я:

   - На Новий рік прибавляється дня на заячий скік;

   - Василів вечір додає дня на курячу ніжку;

   - На Василя вечір відьми крадуть місяць.

Шановні наші користувачі!

   Долучайтесь разом із нами до календарних свят новорічно - різдвяного циклу, до духовної культури нашого народу, його обрядовості, традицій фольклору, що сягають тисячоліть.

   З Новим роком вас, з Меланкою, із Василями! Завітайте після закінчення локдауну до бібліотеки, ознайомтесь з літературою про звичаї і обряди українців. Адже від того як ми шануватимемо своїх предків, свої кращі традиції, залежатиме наша духовність, наша цивілізованість і майбутнє нашої рідної України.






05.01.21

"Та прийдуть до тебе три празники в гості..."

 

    Ось і добіг до кінця черговий рік - 2020 - й. Він запам'ятався усім як рік, що перевернув життя з ніг на голову. Багато людей змінили акценти з роботи на сімейні цінності, у людей більше з'явилося часу для спілкування з близькими, з книгою. Можна більше посидіти вдома, почитати для душі і відчути домашній затишок.
   Ось і знову рік новий іде. В українців давно вже склалася традиція відзначати цікаві, багаті, колоритні свята новорічно - різдвяного циклу. Отож, саме для вас, шановні наші користувачі, експонується книжкова виставка - інсталяція на абонементі "Та прийдуть до тебе три празники в гості...". Тут і книги про звичаї, традиції українців, і "Золота книга детективу", і "Святочные истории", а ще ж, звичайно, "Скринька з оповідками" Міли Іванцової, вірші та пісні "Диканські вечори" відомого поета - пісняра Віктора Булави - все для створення позитивного настрою наших користувачів.
   То ж завітайте до нас! Візьміть цікаву книгу для душі!