Тому за ініціативою ЮНЕСКО у світі восьмий раз відзначається Всесвітній тиждень медійної та інформаційної грамотності. Цього року він проходить з 24 по 30 жовтня, співорганізаторами якого зараз виступають ЮНЕСКО та Республіка Корея, за темою: «Протидія дезінфодемії: медійна та інформаційна грамотність кожного і для всіх». Активну участь у цьому процесі беруть бібліотеки, які мають можливість надавати доступ до актуальних ресурсів, а також навчати своїх користувачів.
Чи замислювалися ви про важливість інформаційної безпеки? А маніпуляції розпізнавати вмієте? Сьогодні від впливу ЗМІ та соціальних медіа не захищений ніхто. Саме тому кожному з нас потрібно сформувати нову навичку — медіаграмотність. Увесь світ залучений в єдину інформаційну систему, і працює вона в режимі реального часу. А медіаграмотність — це культура правильного споживання цієї інформації.
Пропонуємо вам пройти гру "Медіаграмотна місія" і перевірити свої знання.
Дехто вважає, що медіаграмотність — це про захист дітей від небажаних меседжів чи зловживань довірою в інтернеті. Але насправді вона потрібна кожному і не лише тим, хто дивиться телебачення чи сидить в мережі. Якщо ви вимкнете телевізор чи комп’ютер, ви все одно залишитесь у медіапросторі. Медіа настільки ввійшли в наш повсякденний життєвий простір, що більшість людей їх просто не помічають, а відтак не здатні критично оцінювати, піддавати сумніву все, що вони читають або сприймають через візуальні образи та звуки. У контексті медіаграмотності термін медіа стосується мас-медіа. Передусім – це книги, періодична преса, радіо, телебачення, кінематограф. Але сьогодні медіа – це також і мобільні телефони, інтернет, ай-поди або МР3-плеєри, відео та комп'ютерні ігри, інші музичні записи (наприклад, CD або просто записи), біл-борди та інші типи реклами (зокрема, слова або картинки на одязі, інформація в магазинах або на стадіонах, упаковці їжі), а також постери та флаєри.
«Стати медіаграмотним» – не означає пройти якісь курси, вивчитися, отримати сертифікат, і на цьому все. Медіаграмотність — це навички та звички, які допоможуть вам критично сприймати повідомлення різних медіа: традиційних, соціальних мереж, зовнішньої реклами. Медіаграмотність допоможе уникнути неточних новин і отримати достовірну інформацію про поточні події. І базується ця навичка на вашій персональній відповідальності як споживача. Медіаграмотна людина, якщо бачить сумнівну інформацію, намагається її перевірити. Це людина, яка не просто пливе за інформаційною течією, а критично сприймає цей потік.
Як приклад: сьогодні такі соціальні медіа, як Facebook, Twitter, Telegram, взяли на себе функцію поширення новин. Але вони не завжди є надійним джерелом інформації. Вам здається, що ви отримали ретельно відібрані знання з певної теми, поки гортали стрічку відомих вам людей, але це не так. Соціальні медіа транслюють велику кількість маніпулятивних і фіктивних новин. Вони залишаються непомітними для нас, але в той же час агресивно втручаються у наш інформаційний простір. І ми піддаємося їм, навіть не усвідомлюючи цього. Тут варто згадати про ботів і тролів. Це інструменти спотворення реальності. Вони викликають негативні емоції в аудиторії і порушують онлайн-етику. Боти — це програми, а тролі — реальні люди, які отримують за свою роботу гроші. Їх основне завдання — засмітити інфопростір, щоб реальні думки загубилися серед коментарів. Таким чином відволікається увага від суті питання і створюються помилкові враження про точку зору людей. Потрібно пам’ятати про те, що соціальні медіа, такі як Facebook, Twitter, Instagram, — це насамперед платформи, головна мета яких — заробити гроші. Так, ви нічого не сплачуєте за реєстрацію, але головною цінністю є ваші персональні дані: вік, стать, місце проживання, освіта, інтереси тощо. Спеціальна програма відстежує, що ви робите в браузері свого комп’ютера. Так Facebook знає про вас все: які публікації вам подобаються, які сторінки ви переглядаєте, що плануєте купити найближчим часом, яка інформація найбільш затребувана для вас тощо. Доступ до цієї інформації допомагає точно націлювати рекламу на певні групи користувачів. Реклама в соціальних мережах порівняно дешева, але ефективна. Пам’ятайте, що у вашу стрічку новин потрапляє лише невелика частина всього можливого контенту, тож боротьба за увагу користувачів є головною рушійною силою покупки реклами і створення рекламних повідомлень.
Міжнародна організація ЮНЕСКО опублікувала п’ять принципів медійної та інформаційної грамотності. Відповідно до них, «інформація, комунікація, бібліотеки, медіа, технології, інтернет мають використовуватися суспільством критично. Вони рівні за статусом, і жодне з цих джерел не варто вважати більш значущим, ніж інші». Важливо перевіряти отримані повідомлення у різних джерелах і не вважати одне достовірнішим за інше. Не варто оточувати себе лише медіа певної орієнтації, адже це спотворює сприйняття реальності. Інформацію потрібно черпати з різних джерел, незважаючи на те, що їхня позиція може бути неприйнятною для нас. Лише так можна залишитися об’єктивним. Українське суспільство потребує розширення доступу до навичок формування медійної та інформаційної грамотності в умовах пропагандистсько-психологічних війн. Бібліотеки є тими установами, які мають всі можливості для того щоб долучитись до формування медіаграмотного споживача. Відповіддю на запитання «Що це означає – бути медіаграмотним?» та «Яким чином розвинути навички медіаграмотності?» бібліотека не лише убезпечує своїх відвідувачів від того, щоб вони не потрапили під завали інформації, а й допомагає їм знаходити те, що для них потрібно.
Тож користуйтесь послугами бібліотек, підвищуйте свою грамотність і ми завжди будемо раді вам надати свою допомогу.
Немає коментарів:
Дописати коментар