Сповідаю жалобу сумну

   Минуле століття пронеслося над Україною трьома голодоморами: 1921 - 1922, 1932 - 1933, 1947 років. Такої страшної трагедії, яку пережив український народ у 30-х роках, не зазнав, мабуть, жоден народ в історії людства. Не віриться, що на всеплодющих просторах шанованої світом житниці раптово зник хліб і люди залишилися без зернини. Людиноненависницький комуністичний режим вирішив голодом поставити український народ на коліна, змусити його "будувати комунізм" на кістках мільонів.

   Зараз щороку Україна прихиляє коліна перед мільонами жертв Голодомору 1932-1933 років, перед тими страждальцями, могили яких розкидані по садках, балках, узбіччях доріг та цвинтарях, де насипані великі могили.

   Кожну четверту суботу листопада ми запалюємо свічку скорботи та схиляємо голови в тузі за невинноубієнними. З нагоди 85 - х роковин вшанування пам'яті жертв Голодомору та політичних репресій 1932-1933 років для учнів 10 класу Диканської ЗОШ І - ІІІ ступеня був проведений вечір - реквієм "Сповідаю жалобу сумну". Бібліотекар Тютюнник Світлана ознайомила присутніх з трагічними сторінками тих страшних подій української історії, фактами  та цифрами страшного геноциду проти українського народу.

   Учні переглянули відеофільми з елементами хроніки про передумови створення штучного голоду в Україні "Справа №... Голодомор 1932-1933рр." Також оглянули книги з імпровізованої книжкової виставки "Пам'ять 33-го кличе молодих".

 

 

Свіча пам'яті

   Щорічний національний пам'ятний день в Україні - четверта субота листопада - День пам'яті жертв Голодомору. У ХХ сторіччі український народ пережив одну з найстрашніших трагедій у своїй історії - Голодомор. Найжахливішим і наймасштабнішим за розмахом та кількістю людських жертв був Голодомор 1932 - 1933 рр. Великий голод, який став піком масових репресій в Україні, поставив під сумнів саме існування нації. Протягом двох років ця катастрофа планетарного масштабу відібрала життя, за різними оцінками, від 7 до 10 мільонів наших співвітчизників.

   Саме до 85-річчя пам'яті жертв Голодомору в Україні провідний бібліограф Диканської ЦРБ О.Є.Гірняк та провідний бібліотекар абонементу Т.М.Михайлик організували та провели для підростаючого покоління слайд - зустріч "Сльозою омивається душа" (відеоекскурс в історію). До цієї дати спеціально знято соціальний відеоролик "Де б ти не був - вшануй" із закликом 24 листопада о 16.00 вшанувати пам'ять жертв Голодомору. То ж старшокласники переглянули відео, а також подивилися фільм про трагедію "Голод 33-го".

   Ми повинні знати і пам'ятати про трагічну сторінку історії українського народу. Цього вимагає наш час, наша пам'ять, наша совість. 

Життя - як спалах долі

   Історія невтомно гортає сторінки вічної пам'яті, на яких карбуються визначні події й імена людей, таланти і праця яких залишила для народу величні надбання, а саме життя, мов факел, згоріло, щоб освітлити шлях іншим. Таким коротким спалахом було й життя нашої землячки Марії Костянтинівни Башкирцевої.

   Марія Башкирцева - гордість і слава України, Франції, Росії. До культур цих трьох держав належить її славне ім'я. Справжнім шедевром стала вона сама - така, якою себе уявляла, у всій щирості, з мінливими барвами, завжди жива й незглибима - геніальна дівчина з Полтавщини. Її щоденною молитвою, найголовнішою потребою, життєвою наснагою і змістом буття було мистецтво, яке виснажувало, спалювало, забирало весь час, але давало найвищу у світі радість.

   З нагоди 160 річниці від дня народження нашої землячки Марії Башкирцевої для слухачів художньо - мистецького факультету "Університету ІІІ віку", що функціонує при Диканському територіальному центрі, була проведена мистецька година "Життя як спалах зірки". Бібліотекар читального залу Диканської ЦРБ Світлана Тютюнник розповіла присутнім про Марію Башкирцеву, невблаганна доля якій відвела всього неповних 26 років життя. Але талановита дівчина встигла залишити яскравий слід в історії світової культури.

   Із цікавістю був переглянутий відеофільм "Остаться в жизни" про життя Марії Башкирцевої.

   А по закінченні заходу, за чашкою запашного чаю, присутні ділилися своїми враженнями та переглядали книги про талановиту мисткиню, що були представлені на книжковій виставці "Обраниця долі".