Забуттю не підлягає

 

  12 січня виповнюється 51 рік від початку хвилі масових арештів українських дисидентів радянською владою у 1972 році, які у самвидаві назвали «великим погромом». А з 1975 року з ініціативи В’ячеслава Чорновола дисиденти почали відзначати 12 січня як День українського політв’язня. До пам’ятної дати Український інститут національної пам’яті спільно з «Історичною правдою» у 2022 році презентували продовження документального циклу про українських дисидентів.

   Серед затриманих у ті дні були відомі постаті: у Києві – Іван Світличний, Євген Сверстюк, Василь Стус, Леонід Плющ, Зіновій Антонюк, Іван Дзюба; у Львові – В’ячеслав Чорновіл, Михайло Осадчий, Іван Гель, Стефанія Шабатура, Ірина Стасів-Калинець, а трохи пізніше й Ігор Калинець та інші.

   Невдовзі хвиля репресій прокотилася всією Україною, арешти пройшли в Галичині, Одесі, Харкові, Черкасах, Умані. Усього було заарештовано близько сотні осіб, а ще обшуки, допити, звільнення з роботи, переслідування.

  Майже всі заарештовані були засуджені за «антирадянську агітацію та пропаганду» і відправлені відбувати свої терміни у табори Мордовії та Пермської області Росії, а згодом – у Сибір та Казахстан.

     У сучасній історії України словосполучення «українські політв’язні» повернулося до вжитку у 2014 році, коли Росія окупувала Крим та розпочала війну на Донбасі. Російська влада продовжує ув’язнювати українців, кримських татар та людей інших національностей, які виступають проти окупаційної влади та агресії Кремля. Утримувалися в російських в’язницях за політичні погляди Олег Сенцов, Роман Сущенко, Асан Чапух та інші.

   Згадаймо сьогодні всіх українців, які колись і зараз продовжують боротися проти окупантів. Маємо пам’ятати про них і робити усе можливе, аби вони повернулися додому.