"Дорога в безсмертя: Дмитро Коряк"

    Сьогодні, 11 лютого, виповнюється рік з дня загибелі нашого земляка – полтавця, бійця полку «Азов» Дмитра Коряка. До цієї сумної дати приурочено видання книги спогадів, фото та віршів «Дорога в безсмертя: Дмитро Коряк», яку передала нашій бібліотеці заступник голови Диканської районної державної адміністрації Біляєва Т.Г.

     Війна, яка точиться в Україні, забирає найдорожче – життя українців…Вони гинуть, рятуючи нас…

     Гинуть українці на війні, але герої не вмирають, бо залишають по собі пам’ять.

   …Живі, віддаючи шану померлим, укладають серію книг, кожна з яких буде присвячена одному, котрий не повернувся з бою.

    Перша книга – реквієм, книга – спомин – Дмитрові Коряку, громадському активістові, бійцю полку «Азов», справжньому патріоту України, який загинув 11 лютого 2015 року від осколкових поранень під час штурму ворожого блокпосту поблизу Широкиного Донецької області, захищаючи територіальну цілісність і державний суверенітет України.

   До книги увійшли спогади командира Дмитра Коряка, побратимів по Майдану та АТО, мами, Тамари Олексіївни Коряк, хрещеної матері Дмитра, однокласників, однокурсників і викладачів Полтавського національного технічного університету ім. Юрія Кондратюка, в якому навчався юнак та багатьох інших близьких та небайдужих людей.

   Особлива частина книги – вірші Володимира Мирного, Надії Гринь, Зої Коваленко, Наталії Баклай та інших поетів, присвячені героям Майдану, загиблим в АТО, матерям, друзям, Україні…

 « Я не можу спокійно жити,

   Коли плаче моя Україна,

   Наче мати, сльозами умита,

   Кров на брук, ніби грона калини.

   Я не можу спокійно спати:

   В чорній хустці війна до порогу,

   Україна – то жінка, то Мати

   Споряджає синів у дорогу… »

                                            Наталія Боднар

       Дмитро Коряк та інші загинули, щоб повсякчас нагадувати всім: боронити Україну – це боронити світ і нас у ньому.