«Чорнобиль: 40 років потому. Зона відчуження — між міфом і реальністю»

У Диканській публічній бібліотеці відбувся вечір-дослідження для учнів 9 класу  ОЗ «Диканська ЗОШ І-ІІІ ст.», присвячений роковинам Чорнобильської катастрофи. Разом із підлітками ми не просто згадали події 1986 року, а спробували осмислити їх крізь призму сучасності. Учні дізналися про причини аварії, її наслідки та героїзм ліквідаторів, які ціною власного життя зупинили поширення катастрофи.

  Особливу зацікавленість викликав блок про так званих «сталкерів Чорнобиля» — людей, які сьогодні досліджують зону відчуження. Ми говорили про те, що їх приваблює, які небезпеки приховує ця територія та чи є такі подорожі виправданими.

  Під час заходу учні переглянули відеофрагменти, обговорювали побачене, ділилися власними думками та відповідали

на непрості запитання:

🔹 Чому Чорнобиль і досі хвилює світ?

🔹 Чи можна вважати його лише сторінкою історії?

🔹 Які уроки має винести людство?

Окрему увагу було приділено сучасним подіям — загрозам для атомних об’єктів під час війни, що ще раз наголошує: питання ядерної безпеки залишається актуальним і сьогодні.

📚 У читальній залі також діяла тематична книжкова виставка, яка доповнила захід і дала можливість учням глибше зануритися в тему.

Ми пам’ятаємо, щоб розуміти. Ми говоримо, щоб не допустити повторення.

 

 РЕЖИМ «КАНІКУЛИ»- АКТИВОВАНО!

У читальній залі бібліотеки зараз панує особливий режим: жодних «треба», тільки «хочу».

Можеш зависнути з мангою чи коміксами,

або взяти нон-фікшн і розібратись, як стати мільйонером у 20, поки інші просто скролять

Хочеш тиші — бери навушники і пірнай у крісло-кокон.

Хочеш руху — у нас є спортивне обладнання, щоб не тільки думки прокачати, а й себе

А ще краще — збирай своїх і вривайтесь у настілки ,або просто поговорити вживу (так, це той самий «офлайн», який всі забули )

Тут не питають домашку.

Тут ти сам обираєш, що тобі заходить — і воно чіпляє сильніше, ніж будь-який серіал.

Диканська бібліотека — це не про «посидіти тихо».

Це твій хаб для перезавантаження.

Залітай - у нас реально кайфово!

Вхід вільний, вайб - безцінний

 Сподіваємось,що всі присутні цієї суботи на зустрічі з Русланом Горовим у Диканській публічній бібліотеці одержали таке ж задоволення, як і працівники бібліотеки (спойлер - знаємо,що так, адже за вихідні соцмережі рясніли емоціями). Руслан Горовий говорив так, як пише — щиро, боляче, місцями іронічно, але завжди дуже по-людськи. Його історії — це не вигадані сюжети, а живі фрагменти нашої реальності, в яких кожен впізнає щось своє. Було відчуття, що ця зустріч — не про автора і читачів, а про спільний досвід, про нашу країну, про війну, про втрати і про ту дивну силу, яка тримає нас разом. Скоро книжки Руслана Горового будуть чекати всіх охочих на абонементі нашої бібліотеки.

Р.s. Так, про пса і гусей теж маємо,аякже!)

 

Поезія, що єднає покоління та гартує дух.

Диканська публічна бібліотека радо долучається до великої національної культурної ініціативи — Національного тижня читання поезії "Золотий гомін", який триває з 16 по 22 березня! Цьогоріч ми фокусуємося на живій взаємодії з текстом та важливості українського слова в нашому публічному просторі.

Сьогодні в стінах нашої бібліотеки панувала особлива атмосфера. Ми мали за честь приймати особливого гостя — Андрія Булаву, учасника бойових дій.

Поезія — це не лише рядки на папері, це голос душі, який звучить особливо проникливо, коли його промовляє захисник.

Пан Андрій зачитав вірші свого батька — відомого місцевого поета Віктора Булави. Це був надзвичайно зворушливий момент: син, який сьогодні боронить нашу землю, дарує друге дихання поетичному слову свого батька. У цих рядках — любов до рідного краю, філософські роздуми та незламна віра в українське майбутнє.

Дякуємо Андрію Вікторовичу за візит та за те, що попри складну службу, він знаходить час для підтримки культурних традицій нашої громади.

Читаємо своє! Шануємо своїх! Наближаємо перемогу разом!

#НаціональнийТижденьЧитанняПоезії

#ЗолотийГомін