27.06.18

Адвокація в стилі Етно

   




27 червня Диканська ЦРБ приймала слухачів VI Всеукраїнської літньої школи адвокації. Майстер - клас  по - диканськи "Де господар добре робить, там і поле буйно родить" провели начальник відділу культури та туризму РДА Євген Онищенко та директор ЦБС Наталія Кучеряєва. Далі шлях "школярів" проліг до козацького містечка Великі Будища, де за сприяння сільського голови Христини Покутньої було проведено етносемінар у Музеї українського весілля (О.Трипольська) "Кожна птиця знайде свого Гриця". Гості відвідали одну з кращих бібліотек Диканської ЦБС - Великобудищанську сільську бібліотеку - філію.





















20.06.18

У літо з книгою

Нові надходження до Диканської ЦРБ за ІІ квартал 2018 року




 Аваков, А.Б. Ленін з нами? / Арсен Аваков. – Харків: Фоліо, 2017. – 157 с.
Після Революції Гідності, епохи «ленінопаду» й Закону про декомунізацію читач дістає можливість згадати прямі цитати вождя та ідеолога комунізму в колишньому СРСР і, можливо, по-новому оцінити своє ставлення до Леніна — як цілком певної історичної особистості, так і міфу радянської пропаганди.
У збірку додано цікавий документальний розділ хроніки народного «ленінопаду» й офіційну статистику Інституту національної пам’яті України про демонтаж пам’ятників Леніну в різних областях. 
Завершує книжку добірка міркувань і відгуків відомих українських політиків, громадських діячів та публіцистів.



    

Скрябін Кузьма Я, Шонік і Шпіцберген / Кузьма Скрябін. – Харків: Фоліо, 2017. -122 с.

«Колись мені в голову почали стріляти думки, що їздити треба в місця непопулярні, нетуристичні... Пожити з ескімосами, поїздити на оленях під Північним сяйвом... Такі адреналінові мандри миттєво накривають тебе з головою. Це — як стрибок із парашутом: поки не зробиш крок, то не знаєш, який то кайф! А Шпіцберген? Він такий жорстокий, що аж красивий. Ти стоїш, і ти не знаєш, чого від нього чекати, може, загубишся, може, замерзнеш. І то було в червні. А що ж там робиться взимку?»



Винничук, Ю.П. Аптекар: роман / Юрій Винничук. – К.: ДОВЖЕНКО БУКС,2017. – 318 с.

Події нового роману Юрія Винничука "Аптекар" відбуваються у 1646-1648 роках спочатку у Венеційській республіці, а далі - у Львові. Історичне тло уміло використане для захопливої гри в дійсне-недійсне, де персонажі історичні сусідять з вигаданими, а їхні складні стосунки формуються у любовні трикутники…



Дяченки М, та С. Ключ від Королівства / Марина та Сергій Дяченки. – Харків: Фоліо, 2017. – 283 с.

«Ключ від Королівства» — перший роман трилогії про пригоди школярки-семикласниці Ліни Лапіної (до трилогії також входять романи «Королівська обіцянка» і «Зло не має влади»).

Ліна поверталася зі школи додому — втомлена, з важезним рюкзаком за плечима. Незвичайний випадок у тролейбусі привернув до неї увагу дивного чоловіка. Його звали Оберон і, як потім з’ясувалося, він був королем мандрівного Королівства. Ліну, що не одразу погодилася стати бойовим магом, чекають розчарування і перемоги, страх і радість, дружба і зрада…


Торохтушко, Д. Фотограф / Дзвінка Торохтушко . – К.: Алатон, 2017. – 176 с.

Новели, які увійшли в збірку «Фотограф» дуже різні. Дев’ять непридуманих сюжетів, що лягли в основу текстів.
Відкриває збірку новела «Чужа кров». Центральним персонажем якої є Надюха. За свій вік вона падала і піднімалась, відчувала себе щасливою і «життєвим непотрібом». Ця жінка пізнала радість кохання і материнства, але зрада і втрата найрідніших людей вибили її з життєвої колії. Головна героїня опинившись на дні суспільної ієрархії, чітко усвідомлює, що «дно затягує тіло й замулює душу». але десь в закутках свідомості не втрачає надії на краще. Надюха не виправдовує свої гріхи і смиренно приймає кару: «Найвища міра покарання за вчинений злочин – пам’ять».


Войнович, В. Малиновий пелікан: роман / Володимир Войнович. – Харків: Фоліо, 2016. -252 с.

Все починається з того, що автора, від імені якого йде оповідь, вкусив кліщ. Витягти його вдома не вдається, і тому постраждалого везуть у кареті «швидкої допомоги» до лікарні. Дорогою з ним трапляються різні пригоди, а коли він починає марити, перед очима постають різноманітні видіння. І всі ці пригоди та видіння пов’язані з устроєм Росії. Так, виявляється, що країною править Перша особа держави, скорочено Перодер, який має вигляд... пелікана малинового кольору. Чому?


Сєнцов, О.Г. Купіть книгу – вона смішна: ненауково – популярний роман з елементами гумору / Олег Сєнцов. – Харків: Фоліо, 2016. - 220 с.

Цікаво, а що зробили б ви, якби з'явився, скажімо, хтось і запропонував згадати одне - єдине бажання, яке виповниться? Герої цього роману думають не довго, бо важають цю пропозицію просто жартом. Ось і замовляє один вагон алмазів, другий - ціле поле конопель, ну а третій ... З третім складніше, адже він чомусь дуже серйозно поставився до такого неймовірного пропозицією. Як же розпоряджаються юнаки драми, що звалилися на них? Почитайте цей роман і ви зрозумієте (втім, як і наші герої), що є дещо цінніше, ніж алмази. Так, і ще: ніякого повчання, ніякого моралізаторства, ніяких висновків в тексті ви не знайдете.

Таран, Л. Крила Магдалини / Людмила Таран . – Чернівці: Букрек, 2017. -232 с.

Вона не ангел, вона – Магдалина. Грішниця? Свята? Вона – як усі, вона – особлива. Уляна, Інна, Галина, Ліна – це також її імена. Впізнаєте? Може, з котроюсь із них вас зводила доля. Може, якась промайнула у вашому сні…

На завершення – цикл любовної лірики “Вірші, надіслані Сапфо”: як своєрідний щоденник серця.




Винничук, Ю. Лютеція / Юрій Винничук. –Харків: Фоліо, 2017. – 315 с.

Роман «Лютеція» – черговий постмодерний витвір Юрія Винничука з елементами містики, детективу, еротики, гумору і смутку. Автор зупиняється, як колись Данте, «на півдорозі», щоб озирнутися назад і довідатися, хто він насправді, прагнучи звести порахунки зі своїм молодечим бунтом проти навколишньої совєтської дійсності, розкопати щось більше про свою родину. І все це на тлі нестримних любовних пригод не тільки автора, але й львівського Дон Жуана 1840-х років Івана Вагилевича.
Таємничу Лютецію, дівчину зі снів, розшукують герої роману. На перепоні цих пошуків стоїть не менш таємнича організація, члени якої носять імена карт. А десь поза цим світом триває Велика Битва, звістки про яку приносять ціною свого життя мужні Листарі, до яких належить і Лютеція.

Мельниченко, Н. #ЯНеБоюсьСказати: найвідвертіша книжка для підлітків / Настя Мельниченко. – Харків: Фоліо, 2017. -2013 с.

«#ЯнеБоюсьСказати» — найсміливіша книжка про сексуальне виховання в Україні, позбавлена упереджень. Вона піднімає питання солідарності, булінга, об'єктивізації та фемінізму, розповідає про види та способи насильства. Окрему увагу приділено взаємодії з органами порядку.
Книга «#ЯнеБоюсьСказати» адресована в першу чергу підліткам та просто молодим людям, які хочуть більше дізнатися про безпечне статеве життя та стосунках із партнерами, а також сучасним турботливим батькам, які хотіли б допомогти підлітку в період дорослішання та не допускати поширених помилок у вихованні дитини.

Курков, А.Ю. Шенгенська історія / Андрій Курков. – Харків: Фоліо, 2017. - 715 с.

Основні події роману пов’язані з трьома литовськими молодими парами, які наприкінці 2007 року зібрались вирушити жити до Європи, бо ж саме тоді для Литви починала діяти угода, що відкривала її громадянам кордони Європейського Союзу. Кожна з них мала різну ціль на мапі: Лондон, Париж і Рим. Перші дві вирушили за обраним маршрутом, а от третя змушена була лишитися вдома. І з цього моменту оповідь розбивається на кілька частин із паралельним розвитком дій, кожна з яких присвячена долі окремої пари.



Фурса, Н. Зінське щеня : Оповідання та новели / Наталка Фурса. – Полтава: Дивосвіт, 2017. – 184 с.

В книзі годі шукати ліризму, метафоричності – це жорстке, часом нещадиме препарування характерів, людських стосунків. Без авторських нарацій і присудів…





Овдієнко, Л. Прогуркотів мій поїзд, пролетів…Вінок пам’яті Людмили Овдієнко / Людмила Овдієнко. – Полтава: ТОВ «АСМІ»,2017. - 383 с.
До останньої книжки талановитої поетеси ввійшли майже 300 її віршів — нових і тих, які вже були опубліковані раніше.
Значне місце в цьому виданні займають понад 100 письмових відгуків шанувальників поезії Людмили Овдієнко з різних куточків України.
Серед них — письменники Павло Загребельний і Федір Моргун, поети Платон Воронько, Борис Олійник, Михайло Шевченко та Іван Драч...


Герус, Л. Українська народна іграшка / Герус Людмила . – Харків: Балтія – Друк, 2017. – 62 с.

Народні іграшки з тканин і ниток, глини, дерева, трави, соломи, сиру. Видання має на меті познайомити з особливостями української народної іграшки, її локальним розмаїттям на основі експонатів музеїв, приватних зборів, авторських творів.




Косміна, О. Українське народне вбрання / Оксана Косміна. – Харків : Балтія – Друк, 2017. – 62 с.

Видання знайомить читача з оригінальними зразками традиційного вбрання українців кінця ХІХ - початку ХХ сторіччя, що зберігаються в музеях Києва, Харкова, Львова, Чернігова, Вінниці, Запоріжжя, Переяслава-Хмельницького і приватних колекціях. Альбом містить інформацію прорегіональні особливості українських строїв, змінює сталі стереотипи, демонструючи український національний одяг в усьому багатстві і розмаїтті.


Добровольчі батальйони / Катерина Гладка, Дмитро Громаков, Верноніка Миронова – Харків, Фоліо, 2017. – 325 с.

У цій 325-сторінковій книзі група експертів та журналістів – Катерина Гладка, Вероніка Миронова, Ольга Плужник, Олег Покальчук, Ігор Рудич, Васіліса Трохимович та Артем Шевченко – дають відповіді на такі питання: Чи вистояла би наша країна в боротьбі з російською агресією без мужніх добровольчих батальйонів? У чому сутність та витоки руху добробатів? Якою була їхня роль під час найважливіших подій гібридної війни? Що чекає на них у майбутньому?








07.06.18

Ім'я в літературі - С.Алексієвич - 70

 
 Світлана Алексієвич - всесвітньо відомий білоруський прозаїк, пише російською мовою. З початку 2000 - х жила в Італії, Франції, Германії, Швеції. В 2012 році повернулась до Білорусії.
   Твори С.Алексієвич перекладені 35 мовами, склали основу для сотень кінофільмів, спектаклів, радіопостановок у всьому світі і удостоєні багатьох міжнародних премій. В 2015 році С.Алексієвич удостоєна Нобелієвської премії по літературі за книгу "У войны не женское лицо".
   28 травня 2018 року С.Алексієвич виповнилося 70.
  Провідний бібліотекар абонементу Т.М.Михайлик та провідний бібліограф О.Є.Гірняк організували для наших користувачів книжкову виставку "Відчути на дотик епоху" по творчості всесвітньо відомої авторки документальної прози.
  



01.06.18

У нас в гостях "Червона калина"

   Сонячного червневого дня, у перший день літа, в центральній районній бібліотеці зібралися місцеві поети літературного об'єднання "Червона калина" на свою творчу зустріч - Зоя Мартем'янова і Любов Лашко, Галина Григоренко і Галина Беркута, Тетяна Михайлик і Тетяна Карпова, Світлана Глушко і наша чарівна ведуча, керівник творчого об'єднання, Ніна Василівна Кордибан. Читали вірші і малу прозу, обговорювали творчі плани. В невимушеній обстановці пригощались смачними кавою та цукерками, спілкувались і чаювали.






Ніна Кордибан
Мирний день
Одцвітає ще одна  весна
Розмаїттям пишного бузку.
Довгожданий дощик почина
По краплині пісню боязку.
Десь у травах молодий чебрець
Манить бджілок на нові меди.
Стоптана стежина навпростець
Через гай і поле до води.
Жовті гусенята у ставку
Хвильками ворушать синь небес.
Ремига теля на моріжку.
Заховався в буду вірний пес.
Біле пір'я пташка понесла,
Як обнову, у гніздо своє.
Знов усім зозуля край села
"Многії літа" радісно кує.
Як прекрасно слухать солов'я
У саду квітучім коло хати,
Коли дня спокійна течія
І мовчать гармати.

Тетяна Михайлик
***
Я як та яблуня в саду -
Роки спадають пелюстками,
Стрічаю весну молоду
З її стрімкими ластівками.

Стою у крайньому ряду -
Чекаю доброго врожаю,
Пильную поросль молоду,
Ввійшла в літа моєї мами...

Я як та яблуня в саду -
Пташок плодами пригощаю,
Стрічаю осінь молоду,
Край шляху літо виглядаю...

Я стою у крайньому ряду -
Всі мої вітри, дощі - я знаю,
Так зате веселку молоду
Першою в саду я зустрічаю...

І мене довіку дітвора,
Зроду подорожній не минає,
Бо таки прийшла моя пора -
Вийшла я і зростом, і врожаєм.

Снігурі живуть в моїм саду,
Іноді синички прилітають,
На калину часто молоду
Ще літа зозулі провіщають...

Тетяна Карпова
28.08.2014
Пробачте синочки, пробачте рідненькі
За те, що не зможете ви більше знов
За руку взять тата, торкнутись до неньки,
Що більш не милуєтесь шумом дібров.
За розпач розлуки, розіп'яті крила,
За стогін, за біль і за подих вогню,
За спущені долі рожеві вітрила,
Зрадливу й гидку генеральську возню.
Пробачте слабкі материнськії руки,
Що пестили змалку - спасти не змогли,
Не вирвали з виру гіркої наруги,
І не захистили від гніву війни.
Пробачте, не зразу усе зрозуміли,
Простіть, що загрались в ігру "страший брат"
За смерть, за безсилля, за ранні могили,
Сліпі - ми не бачили - поряд був КАТ.

Галина Григоренко
Мужність жінки
Мужність жінки, як же ти болиш!
Краєш серце і зітхаєш гірко,
І на допомогу всім летиш,
Щоб піднять смиренно хрест на гірку.
Милість самозречено мовчить
В долі матері, дружини, дочки.
Почуттям обов'язку нам жить
Бог звелів, ще в райському садочку.
Живемо! І мріємо в думках
Ми про щастя дітям і онукам.
За жіночність, усмішку в очах
Хай хоч зрідка нам цілують руки.

Зоя Мартемянова
***
Спішіть із чистим серцем жити.
Спішіть ріднитись, родичатись
Спішіть на зустрічі рідкі
Спішіть прощати, вибачатись
Спішіть - літа, літа швидкі!
Спішіть, бо можна не устигнуть
І келих щастя не допити
Літа, що груші перестигнуть,
А ти не встигнеш долюбити.
Те поле, що оралось зрання,
Ту ниву, що комбайн зустрів,
Тих солов'їв, що до світання
Не чув і слів не зрозумів.
Спішіть, бо час таки хмарина,
Дощем у землю протече
Спішіть задля ім'я - Людина,
За нелюдину біль пече.
Спішіть хороше сотворити
На благо сонячне для всіх,
Спішіть із чистим серцем жити,
А скніти в підлості - це гріх.
Спішіть, нам днів не доточити,
І незсукать, як мотузок,
Прісне спішіть підсолодити
Не рвіть із дійсністю зв'язок.