27.01.23

Захисти себе

 #cyfralib2023

   Сьогодні ще одна група поповнила свої знання з захисту персональних даних. У навчанні взяла участь мобільна команда відокремленого підрозділу міжнародної гуманітарної організації Intersos та користувачі. У процесі занять використовувалися матеріали громадської організації Мережа захисту національних інтересів «А Н Т С» та навчальні серіали Дія.Цифрова освіта. Були надані роздруковані інформаційні листівки даної тематики.








26.01.23

Крути. Бій за майбутнє

 


   29 січня відзначають 105-у річницю бою під Крутами. Ця битва одна з визначних сторінок України, яку ми пам'ятаємо. У свідомості українців подвиг юних захисників надав особливого значення саме жертовному героїзму молоді, яка першою відгукнулася на заклик до оборони рідного краю від нападників. Подвиг студентів - крутян став символом мужності та беззастережної любові до Батьківщини. 

   29 січня 1918 року студенти та гімназисти прийняли нерівний бій з більшовицькою навалою біля станції Крути та поклали найдорожче на вівтар свободи - власні життя.

   Бібліотекарі Тютюнник С.І. та Тягній М.І. для учнів 7 - А класу ОЗ Диканського НВК імені М.В.Гоголя провели історичний відео - урок до дня пам'яті Героїв Крут. Присутніх ознайомили з історичними подіями, згадали про подвиг і трагедію, де полягли за незалежність України більше 300 молодих патріотів.

   Віримо, що події 29 січня 1918 року залишаться в пам'яті підростаючого покоління, адже ті, хто  захищав Україну під Крутами - справжні Герої, завдяки яким здобувалась наша незалежність, як і сучасні Герої, які на своїх плечах зараз міцно тримають її , захищають свою Батьківщину від зазіхань зухвалого агресора.

   Цей день назавжди залишиться в нашій пам'яті. День подвигу та прикладу для любові до своєї Батьківщини. День пам'яті Героїв Крут.








25.01.23

Захист персональних даних

 #cyfralib2023

   Черговий урок з медіаграмотності "Захист персональних даних" пройшов сьогодні в Інтернет - центрі нашої бібліотеки. Присвячений він був Міжнародному Дню захисту персональних даних, який святкують 28 січня. Метою цього Дня є підвищення рівня інформованості та активного сприяння в захисті конфіденційності даних насамперед особистого характеру, а також поширення передового досвіду і напрацювань у цьому плані по всьому світу.

   Присутні на заході мали змогу почути які загрози з онлайн безпеки можуть бути, як подбати про свій захист. Як перевірити чи надійний пароль у вашого акаунту, що таке "Месенджер паролів", як перевірити чи не "зламали" вашу поштову скриньку, для чого треба встановлювати двофакторну перевірку. Також говорили про безпеку сім - карток і як дізнатися чи немає у вашої картки "двійника". Дізналися який алгоримт дій, якщо порушено вашу конфіденційність.
   Користувачі познайомилися з порталом Дія.Цифрова освіта, як знайти потрібний навчальний серіал. Переглядати серіали можна через доступні гаджети, а також можна прийти до нас, навчитися, отримати сертифікат.














24.01.23

Як подбати про безпеку в мережі під час війни?

 #cyfralib2023

   Трохи статистики: у середньому в Європі кожної години 97 людей стають жертвами онлайн злочинів. Тобто кожні 37 секунд відбувається успішний інтернет-злочин. Крім того, у 2022 році щосекунди витікали дані двох користувачів Інтернету. Кожен другий українець зіштовхувався з шахраями в Інтернеті, а кожен сьомий - втрачав кошти (Дослідження компанії OLX у 2021 році).
   З ініціативи Українська бібліотечна асоціація/Ukrainian Library Association за підтримки Міністерство цифрової трансформації України, національного проєкту Дія.Цифрова освіта у хабах цифрової освіти відбуваються освітні заходи з цифрової грамотності та покращення діджитал-знань своїх відвідувачів. Диканська публічна бібліотека також є таким хабом.
   (Хаб цифрової освіти — місце, де кожен може отримати доступ до комп’ютера та інтернету, щоб навчитися працювати онлайн)
   Сьогодні таке заняття пройшло для працівників нашої бібліотеки, на якому присутні дізналися які бувають загрози для онлайн безпеки та як подбати про свій онлайн-захист: перевірка пошти на предмет зламу, перевірка сервісів на наявність двофакторної аудентифікації, про безпеку сім-карток, як обрати месенджер, що робити коли стався злам акаунту. Перевірити свої дані змогли, відсканувавши QR-коди або відкривши лінки відповідних сайтів.
   Запрошуємо всіх бажаючих покращити свої знання або здобути їх при потребі. А пройшовши навчальні курси на порталі Дія.Цифрова освіта можна отримати сертифікат.
   Навчання безкоштовне.






18.01.23

Свята: традиції та звичаї

   

  Ось і наближаються до кінця свята новорічно - різдвяного циклу, одні з найвідоміших, найпопулярніших свят нашого народу. Багаті, колоритні, яскраві. Вони зігрівають душу і радують серце кожного українця, адже споконвічна обрядовість наших предків - частина духовності, культури українців.

   Протягом усіх різдвяних свят, які тривали два тижні - від Різдва до Водохрещ - в кожній господі варили кутю - багату, щедру, голодну. Мабуть, найпрекрасніше з свят Різдво, Святий вечір. У переддень в кожній оселі поминаються прадіди, здатні допомагати нащадкам, посилати їм урожай, добробут. Надвечір господар йшов до стайні, наскубував духм'яного сіна і, внісши до хати, робив на покуті кубельце. Господиня при цьому казала: "Сьогодні у нас узвар і кутя, щоб курчата лупилися до пуття". Святвечір в Україні або Багата кутя - суто родинне свято, коли господиня готує на святу вечерю 12 обрядових пісних страв.

   Святе Різдво Христове - одне з найбільших релігійних свят, з ним пов'язують народження Ісуса Христа. Найпоетичнішим різдвяним дійством було колядування. Воно тривало від Різдва до Старого Нового року, а подекуди і до Водохрещ. Різдвяні колядницькі ватаги споряджали переважно парубки, де обов'язково є ватажок - Звіздар із яскравою Зорею і Міхоноша з мішком. Закликають щастя і добробут у кожну хату.

   А ватаги щедрівників на старий Новий рік з Козою, Меланкою й Василем обходять усі хати, бажаючи господарям багатого врожаю, здоров'я, статків.

   18 січня, у переддень свята Водохреща, влаштовується Голодна кутя - три, чотири пісні страви, кутя й узвар. Називається вона голодною, тому що з цієї пори і до наступного дня, доки не освятять воду в річці, люди не їли. Власне, це був останній день колядок. 19 січня зустрічаємо завершальне велике свято Різдвяного циклу - святе Богоявлення, Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа. З ним пов'язують хрещення на Йордані Христа.

   То ж 19 січня після ранкової служби всі парафіяни йдуть на річку, де найспритніші хлопці заздалегідь випиляли з криги хреста і, поставивши над ополонкою, полили буряковим квасом. Священник святить воду в ополонці, люд набирає собі її в посуд, а найсміливіші купаються у крижаній воді, аби наступний увесь рік бути здоровими. Віддавна у народі посвячену на Водохреще воду вважали своєрідним спасінням од багатьох недуг.

   Ця ціла низка зимових свят церковного та громадянського календаря - надзвичайно багатий комплекс звичаєвості українців, вносить в наше життя дещицю позитиву, радості, надії на краще, на Перемогу у жорстокій війні з росією, віри в те, що Бог почує наші молитви.

   Детальніше, глибше ознайомитись з багатством обрядовості, звичаїв нашого народу вам допоможуть книги: В.Скуратівський "Місяцелік", "Свят - вечір", "Дідух", О.Воропай "Звичаї нашого народу".

    То ж читаємо! Віримо в Перемогу!



12.01.23

Корифей української культури

   

  Сьогодні виповнюється 150 років від дня народження  Василю Григоровичу Кричевському – українському художнику, архітектору, графіку, художнику театру і кіно та декоративно-ужиткового мистецтва, доктору мистецтвознавства, професору, педагогу, почесному дійсному члену Української Вільної Академії наук.

   Василь Кричевський був художником непересічним. Однак можливість переконатися в цьому на власні очі нинішнє покоління киян отримало тільки тепер – остання його прижиттєва виставка в столиці України пройшла 1940 року. На ній, до речі, експонувалося 1055 творів. Проте до наших днів дійшла лише частина творчого спадку митця – багато робіт було втрачено в часи Другої Світової війни і згодом, під час поневірянь його сім'ї за кордоном. Цьому сприяли трагічні події його біографії – через низку обставин шістдесятидев'ятирічний митець з родиною залишився на окупованій території, згодом, хвилюючись за долю доньки, чоловік якої був з сім'ї прибалтійських німців, та за сина, котрий з оточення повернувся додому, залишив країну, мешкав у Парижі, а останні роки життя провів у Каракасі (Венесуела). У 2003 році його нащадки передали в дар Україні понад 300 його творів, які поповнили збірки багатьох українських музеїв.

   Українське Телебачення КОНТАКТ, яке продюсував Юрій Клуфас і вела Марта Чурилович (Програма базувалася в Торонто, Канада, і транслювалася в кількох містах Північної Америки та України. Це щотижневе 90-хвилинне шоу, яке висвітлювало новини, культуру, політику та інші актуальні для української спільноти теми. Транслювалося поєднанням двох мов англійської та української) створили фільм «Очима культури» № 91 про одного з найрізноманітніших українських митців ХХ століття — архітектора, живописця, графіка, дизайнера, майстра сценографії Василя Кричевського. Продюсер: Марко Роберт Стех. Співпродюсер: Таня Стех. Відеооператор/відео та звукмонтажер: Андрій Равлик. Пропонуємо вам переглянути його.

   А також пропонуємо до перегляду невеликий відеоролик "Корифей української культури" про талановитого митця, який створили працівники бібліотеки.



11.01.23

Забуттю не підлягає

 

  12 січня виповнюється 51 рік від початку хвилі масових арештів українських дисидентів радянською владою у 1972 році, які у самвидаві назвали «великим погромом». А з 1975 року з ініціативи В’ячеслава Чорновола дисиденти почали відзначати 12 січня як День українського політв’язня. До пам’ятної дати Український інститут національної пам’яті спільно з «Історичною правдою» у 2022 році презентували продовження документального циклу про українських дисидентів.

   Серед затриманих у ті дні були відомі постаті: у Києві – Іван Світличний, Євген Сверстюк, Василь Стус, Леонід Плющ, Зіновій Антонюк, Іван Дзюба; у Львові – В’ячеслав Чорновіл, Михайло Осадчий, Іван Гель, Стефанія Шабатура, Ірина Стасів-Калинець, а трохи пізніше й Ігор Калинець та інші.

   Невдовзі хвиля репресій прокотилася всією Україною, арешти пройшли в Галичині, Одесі, Харкові, Черкасах, Умані. Усього було заарештовано близько сотні осіб, а ще обшуки, допити, звільнення з роботи, переслідування.

  Майже всі заарештовані були засуджені за «антирадянську агітацію та пропаганду» і відправлені відбувати свої терміни у табори Мордовії та Пермської області Росії, а згодом – у Сибір та Казахстан.

     У сучасній історії України словосполучення «українські політв’язні» повернулося до вжитку у 2014 році, коли Росія окупувала Крим та розпочала війну на Донбасі. Російська влада продовжує ув’язнювати українців, кримських татар та людей інших національностей, які виступають проти окупаційної влади та агресії Кремля. Утримувалися в російських в’язницях за політичні погляди Олег Сенцов, Роман Сущенко, Асан Чапух та інші.

   Згадаймо сьогодні всіх українців, які колись і зараз продовжують боротися проти окупантів. Маємо пам’ятати про них і робити усе можливе, аби вони повернулися додому.