Ось і наближаються до кінця свята новорічно - різдвяного циклу, одні з найвідоміших, найпопулярніших свят нашого народу. Багаті, колоритні, яскраві. Вони зігрівають душу і радують серце кожного українця, адже споконвічна обрядовість наших предків - частина духовності, культури українців.
Протягом усіх різдвяних свят, які тривали два тижні - від Різдва до Водохрещ - в кожній господі варили кутю - багату, щедру, голодну. Мабуть, найпрекрасніше з свят Різдво, Святий вечір. У переддень в кожній оселі поминаються прадіди, здатні допомагати нащадкам, посилати їм урожай, добробут. Надвечір господар йшов до стайні, наскубував духм'яного сіна і, внісши до хати, робив на покуті кубельце. Господиня при цьому казала: "Сьогодні у нас узвар і кутя, щоб курчата лупилися до пуття". Святвечір в Україні або Багата кутя - суто родинне свято, коли господиня готує на святу вечерю 12 обрядових пісних страв.
Святе Різдво Христове - одне з найбільших релігійних свят, з ним пов'язують народження Ісуса Христа. Найпоетичнішим різдвяним дійством було колядування. Воно тривало від Різдва до Старого Нового року, а подекуди і до Водохрещ. Різдвяні колядницькі ватаги споряджали переважно парубки, де обов'язково є ватажок - Звіздар із яскравою Зорею і Міхоноша з мішком. Закликають щастя і добробут у кожну хату.
А ватаги щедрівників на старий Новий рік з Козою, Меланкою й Василем обходять усі хати, бажаючи господарям багатого врожаю, здоров'я, статків.
18 січня, у переддень свята Водохреща, влаштовується Голодна кутя - три, чотири пісні страви, кутя й узвар. Називається вона голодною, тому що з цієї пори і до наступного дня, доки не освятять воду в річці, люди не їли. Власне, це був останній день колядок. 19 січня зустрічаємо завершальне велике свято Різдвяного циклу - святе Богоявлення, Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа. З ним пов'язують хрещення на Йордані Христа.
То ж 19 січня після ранкової служби всі парафіяни йдуть на річку, де найспритніші хлопці заздалегідь випиляли з криги хреста і, поставивши над ополонкою, полили буряковим квасом. Священник святить воду в ополонці, люд набирає собі її в посуд, а найсміливіші купаються у крижаній воді, аби наступний увесь рік бути здоровими. Віддавна у народі посвячену на Водохреще воду вважали своєрідним спасінням од багатьох недуг.
Ця ціла низка зимових свят церковного та громадянського календаря - надзвичайно багатий комплекс звичаєвості українців, вносить в наше життя дещицю позитиву, радості, надії на краще, на Перемогу у жорстокій війні з росією, віри в те, що Бог почує наші молитви.
Детальніше, глибше ознайомитись з багатством обрядовості, звичаїв нашого народу вам допоможуть книги: В.Скуратівський "Місяцелік", "Свят - вечір", "Дідух", О.Воропай "Звичаї нашого народу".
То ж читаємо! Віримо в Перемогу!
Немає коментарів:
Дописати коментар