До нього дослухалися всі - малі й дорослі, його поради шукали президенти і патріархи. Мудрі настанови та міркування Блаженнійшого Любомира Гузара, його щирі поради українцям увійшли до унікального видання "Гузар на кожен день".
-- "Бути вдячним - значить визнавати, що хтось мені зробив добро й віддавати належне тій людині... Коли дякую, то висловлюю це визнання вголос. Здатність бути вдячним - дуже гарна і шляхетна чеснота."
-- "Людина має три рольові зв'язки: зі своїм Творцем, із самим собою та з ближнім. Підтримання кожного з них надає сенс нашому життю. Віддати Богові те, що Йому належить. Використати максимально те, що ми отримали. Поділитися з іншими тим, чим можеш. У цьому ї є сенс життя."
-- "Недружність походить від браку людської гідності. Особа, яка поважає себе і шанує ближнього, намагається поводитися і спілкуватися з навколишніми в такий спосіб, у який би хотіла, аби поводилися і спілкувалися з нею. Недружність - це, так би мовити, неміч людської природи. Людина, яка проявляє неприязнь до навколишніх, не має гідності щодо самої себе. Не шанує себе."
-- "Коли я бачу в іншій людині щось, що мені не подобається і поведінка, спосіб спілкування, ставлення до людей - запитую себе, чи я сам того не роблю... Але я того ніколи б у собі не помітив, якби не побачив в інших."
-- "На заповіді любити свого ближнього як самого себе стоїть все. Що значить любити ближнього як самого себе? Любити ближнього як самого себе означає, що треба зрозуміти свою гідність, свою природу, що я на дорогу життя отримав, які таланти я маю, яке покликання я маю... Я не можу любити ближнього, як я не люблю себе, як я не розумію гідність людини."
Любомир Гузар пише - "Моя мрія в житті бути Людиною..."
В книзі - про різні аспекти людського життя та діяння - любов і щастя, віра, Бог і церква і Божі дари, і, звичайно ж, про Україну, яка "...має все, що потрібно, аби бути великою країною. А чого їй бракує? Єдності...", бо ж "У такій багатій країні, як Україна, повинно бути дуже мало бідних. Ми любимо працювати, але щоб не мати відповідальності. А то треба брати на себе відповідальність, ризикувати... Нам треба здобувати, а не тільки чекати, що нам хтось щось дасть..."
Це про нас в мудрій книзі сказано: "Наш народ має духовну силу здобути остаточну перемогу..."
Блаженнійший Любомир Гузар майже півстоліття жив поза Україною і тепер став прикладом - яким може бути українець, сформований в умовах вільного світу. Прийнявши управління Українською греко - католицькою церквою на тому етапі, коли її називали "регіональною" і довівши до статусу церкви для всієї країни, патріарх Гузар добровільно передав владу молодому наступнику, щоб мати ще час бути корисним державі. Стати добрим порадником. Дороговказом. Гордістю нації.
У фондах Диканської публічної бібліотеки є книги Л.Гузара "Великопосні роздуми з Блаженнійшим Любомиром Гузарем" та К. Щоткіної "Хочу бути людиною".
Читайте Любомира Гузара!
Немає коментарів:
Дописати коментар