27.04.16

Біль Чорнобиля з роками не зникає

26 квітня Україна і світ відзначатиме сумну дату –  30-ті роковини аварії на Чорнобильській АЕС ім. Леніна, однієї з найбільших техногенних катастроф в історії людства.


Гіркий запах Чорнобилю, що тепер асоціюється в українців із небезпекою «мирного атому», назавжди увійшов у долю України. А чим була викликана поява «зірки полин» - чи недбальством людським, жорстокою їхньою невдячністю, порушенням самої рівноваги буття, чи знущанням над матір’ю - природою, яка завжди була доброю до нас у своїй вічній, безмірно терплячій Любові!


Чорнобиль став зловісним знаком найсильніших саморуйнівних дій людини. Мирний атом в одну ніч став лютим ворогом, невидимими променями забираючи людські життя.



Минулого четверга  у Диканській гімназії №2 відбулася зустріч учнів із ліквідаторами аварії на Чорнобильській АЕС 1986 року Олексієм Маслієм та Іваном Сулимою, які ділилися із присутніми своїми спогадами про перебування у «зоні».

 


А за декілька днів перед цим Олексій Маслій знову побував у Чорнобилі, але уже як учасник делегації ліквідаторів від Полтавщини. 


Звучали вірші та пісні у виконанні учнів ,присвячені героям Чорнобиля.  Ведучі  заходу та провідний бібліотекар читального залу районної бібліотеки Світлана Тютюнник розповіли присутнім про трагедію, яка увійшла у життя кожного українця горем і болем. По закінченні зустрічі школярі вручили гостям запашні квітневі тюльпани.






А в читальному залі районної бібліотеки з нагоди 30-ї річниці аварії на ЧАЕС експонується книжково-ілюстративна виставка «Важкий тягар Чорнобильського неба». Тут можна знайти інформацію про аварію на ЧАЕС, переглянути спогади ліквідаторів про тривожні для України та всього світу дні весни і літа 1986-го, поміркувати над проблемами зони відчуження і самої станції. Виставка доповнена фотосюжетами із Чорнобильської зони. 




16.04.16

Про те, чого не вимовиш словами…


       Квітневого хорошого дня, коли у лісі цвіте терен, а по Диканьці пахнуть цвітом абрикоси і йде рясний весняний дощ на перші трави, в Диканській районній бібліотеці зібралися щирі шанувальники Поезії.
    Читачі районної бібліотеки зустрілися з полтавською поетесою Галиною Вовченко – талановитою і неординарною особистістю. Наша чарівна краянка володіє не тільки словом, вона – талановита фотохудожниця, яка в калюжах вміє бачити зорі, у сірій буденності – високу духовність, а головне – уміє всім цим зачаровувати людей.


     Її твори щирі і ліричні, теплі і світлі, без зайвої патетики. Все, про що йдеться у віршах Галини Вовченко, із сьогоденної суєти, з якої складається життя.
    Авторка ненав’язливо веде щиру розмову з людьми: про любов, про байдужість, про зраду, захоплення і розчарування в житті. В неї дуже красива осінь і така гарна весна… А зимові які заметілі…                     
      І усякої пори народжуються щирі вірші. Як от:
«..А в мене дома, певно, іще літо:
Моє кохання ще не відцвіло.
А в  мої вікна сонце іще світить,
І я, як перше, тішуся теплом…»


       В поезіях пані Галини – філософія життя
«… А треба жити. Треба жити.
Дивитись Небові у вічі
І світ проклятий цей любити,
Бо нас не буде в ньому двічі
… І у лахмітті поривання –
Ступати вдень росою вмитий,
В ефірне плетиво світання…
А варто жити.
Варто жити!»



       В її віршах те, що пройняло душу, вилилося на папір, стало віршами.
«Найстрашніша в житті не дурість,
Не жорстокість, і не брехня…
Світ за горло трима байдужість.
Не чиясь, а твоя й моя…»
   Поетичні збірочки Г. Вовченко, що є в районній бібліотеці, були представлені для користувачів на книжковій виставці «Барви рідного слова»


         Звучали пісні на слова Галини Вовченко.
     Своїми враженнями і почуттями ділилися читачі районної бібліотеки та її друзі – член національної Спілки письменників України, письменник, наш земляк І.Я. Нечитайло, колишній педагог, поетеса Л.О. Лашко, колишній педагог, людина з активною громадянською позицією Л.І. Котляревська, директор історико-краєзнавчого музею Н.В. Крюченко, методист районного Будинку дитячої та юнацької творчості А.В. Оніпко.






      Зустріч завершилась на ліричній і теплій ноті. Це була справжня естетична насолода, що нам її подарувала пані Галина.

  Підготували імідж-коктейль для користувачів провідний бібліотекар абонементу Т.М. Михайлик та провідний бібліограф Диканської ЦРБ О.Є Гірняк


31.03.16

Смійтеся на здоров'я

   Українська душа споконвіку любила веселитися, забуваючи життєві негаразди і прикрощі. А що може бути кращим, як зібратися разом, щоб пожартувати.
   Напередодні свята всесвітньої брехні 1 квітня в Диканському територіальному центрі реабілітації для пенсіонерів та інвалідів відбулася зустріч із полтавським гумористом Романом Юхимовичем Котляром, огранізована Диканською центральною районною бібліотекою. За освітою та фахом він юрист, майстер спорту по шашкам, а за покликом душі - поет.
   Розпочався захід виступом жіночого колективу територіального центру, які зустріли гостей хлібом - сіллю та піснею "Зеленеє жито". Ведуча заходу, бібліотекар Диканської ЦРБ Світлана Тютюнник, розповіла присутнім про історію святкування 1 квітня, про значення гумору в житті людини.
   На заході звучали байки та гуморески різної тематики у виконанні автора Романа Котляра. Не відставали від гостя і постійні відвідувачі територіального центру. Вони з запалом розказували гуморески українських та місцевих авторів.
   Зустріч пройшла в теплій та дружній атмосфері. А по закінченні заходу майстер спорту по шахам Роман Котляр провів товариську зустріч з любителями шашок.