Кожен українець має бути обізнаним з історією свого народу, з обрядами, традиціями, звичаями українців. Зимовий цикл свят є найбільш колоритним, яскравим, багатим сюрпризами, вигадками, народною фантазією, вірою, що все загадане обов'язково здійсниться.
Ось і наступив Щедрий вечір - за тиждень після Різдва, напередодні Старого Нового року. Якщо перед Різдвом готували Багату вечерю, то напередодні Нового року, 13 січня - Щедру. Вона не мала такої великої кількості страв, але була вельми смаковитою: ковбаси, смажене м'ясо, печеня, вареники з капустою, з сиром і обов'язково млинці, як прообраз сонця. У деяких регіонах варили другу кутю, заправляючи її смальцем. Від того вечеря називалася Щедрою, а звідси й Щедрий вечір. Не випадково в переважній більшості щедрівок і колядок присутній приспів:
Щедрий вечір, добрий вечір
Добрим людям на здоров'я!
Оскільки за християнським календарем це день преподобної Меланії - римлянки, що померла 439 року, то його й називають Маланками. Наступний день названо Василями. В народній традиції свята об'єдналися і тепер ми маємо Щедрий вечір або свято Маланки. З вечора і до півночі обходили оселі щедрувальники. Це було прерогативою лише дівчат. На Меланки ходили також і парубочі гурти, вони називалися "водити Меланку". Одного з учасників хлопці перевдягали в жіноче вбрання і називали Меланкою. З цим сюжетом пов'язані сатиричні сценки, що їх розігрували учасники дійств.
З щедрою кутею пов'язано багато звичаїв. Щоб залагодити якийсь конфлікт, сусіди йшли один до одного миритися, аби "Новий рік зустріти в мирі й злагоді". Хлопці, які перед цим "отримали гарбуза", вдруге засилали сватів з надією "на благословенну згоду". Сідаючи до свят - вечері, кожен намагався одягти нову або свіжевипрасувану сорочку. Повечерявши, старійшина разом з дружиною та сином, прихопивши з собою миску з кутею, сокиру та перевесла, йшли в сад. Господар підходив до дерева і звертався до нього:
- Яблуне, яблуне, я тебе зрубаю, бо ти погано родиш!
Дружина або син імітували голос яблуні:
- Не рубай мене. Я тобі один год не вродю, а сім вродю!
Вислухавши прохання, господар тричі розмахував сокирою і стукав обухом об стовбур:
- Гляди ж мені, - погрожував, - роди, бо як не вродиш, то на прийшлий рік зрубаємо.
По цьому кожне дерево підв'язували перевеслами. Потім обходили пасіку, домашніх тварин, благословляючи їх з наступаючим Новим роком і ощедрюючи кутею.
На особливу увагу заслуговують дівочі гадання. Крім ворожінь, люди намагалися завбачити прикмети:
- Якщо під Новий рік добрий сніг - сій гречку;
- Ожеледь на деревах - уродить садовина;
- Багато інею на деревах - до врожаю зернових і доброго медозбору;
- Якщо на Меланії відлига, то чекати теплого літа;
- Яка Меланка, - казали в народі, - такі й Петро з Павлом.
На Новий рік припадає свято Василя, який вважається покровителем землеробства. Ось чому вдосвіта годилося засівати збіжжям оселі. Здебільшого це робили підлітки. У цей день вважалося за честь вітати всіх Василів. Деінде виносили на подвір'я Дідуха і спалювали його, що символізувало початок Нового року. З Василевим днем в народі існують численні прислів'я:
- На Новий рік прибавляється дня на заячий скік;
- Василів вечір додає дня на курячу ніжку;
- На Василя вечір відьми крадуть місяць.
Шановні наші користувачі!
Долучайтесь разом із нами до календарних свят новорічно - різдвяного циклу, до духовної культури нашого народу, його обрядовості, традицій фольклору, що сягають тисячоліть.
З Новим роком вас, з Меланкою, із Василями! Завітайте після закінчення локдауну до бібліотеки, ознайомтесь з літературою про звичаї і обряди українців. Адже від того як ми шануватимемо своїх предків, свої кращі традиції, залежатиме наша духовність, наша цивілізованість і майбутнє нашої рідної України.
 |
Немає коментарів:
Дописати коментар