Щороку у третю суботу травня Україна відзначає День Європи. Для українців – це особливий день, адже нашу країну та ЄС єднають спільні цінності, історія та культура. Цього року святкування Дня Європи в Україні припало на 15 травня. Це вже 19-й День Європи, який відзначила Україна.
Євросоюз – це не держава, також він значно більший за будь-яку міжнародну організацію. Країни, що входять до його складу, заснували спільні інституції, яким було делеговано частину їхніх суверенних повноважень, завдяки чому стало можливо приймати рішення з конкретних питань, які становлять спільний інтерес, на європейському рівні. Європейський Союз створив спільну валюту, динамічний спільний ринок, в якому люди, послуги, товари і капітал вільно пересуваються.
Перша постанова прийнята Європейським Союзом, стосувалася питання мови. 15 квітня 1958 року Рада постановила, що офіційні мови країн-членів повинні стати як офіційними мовами Співтовариства, так і робочими мовами установ Співтовариства. Офіційна мова кожної країни-члена є офіційною мовою ЄС. Оскільки кілька держав-членів мають спільну офіційну мову, то загалом у Євросоюзі 21 офіційна мова: чеська, датська, голландська, англійська, естонська, фінська, французька, німецька, грецька, угорська, італійська, португальська, іспанська, шведська, ірландська (з 1 січня 2007, але з обмеженням), латвійська, литовська, мальтийська, польська, словацька, словеньська.
Історія створення прапору починається з 1955 року. Тоді Європейський Союз існував лише у вигляді Європейського об’єднання вугілля та сталі, до якого входило шість країн. Однак існувала окрема організація з ширшим представництвом – Рада Європи, яка була заснована на кілька років раніше для захисту прав людини та пропагування європейської культури. У той час Рада Європи підбирала собі емблему. Після активних обговорень було прийнято нинішній варіант прапора – коло з 12 золотих зірок на блакитному тлі. Число зірок не має нічого спільного з кількістю країн-членів організації. В різних традиціях „12” є символічним числом, що означає абсолютну досконалість. Це також і кількість місяців у році, і кількість цифр на циферблаті годинника, тоді як коло є ще й символом єдності. Так народився європейський прапор, який представляє ідеал об’єднання народів Європи. На ньому сяє дванадцять зірок, як символ довершеності, повноти та єдності. Прапор залишається незмінним протягом років, не зважаючи на розширення ЄС. Пізніше Рада Європи закликала інші європейські установи прийняти той самий прапор, і у 1983 році його затвердив Європейський Парламент. Усі європейські інституції використовують його з початку 1986 року.
Гімн Європейського Союзу та Ради Європи являє собою тему фіналу Дев'ятої симфонії Людвиґа ван Бетховена, покладеної на вірші "Оди до радості" Фрідріха фон Шиллера. Цей вірш виражав ідеалістичні погляди автора на братерські стосунки між усіма представниками людської раси. У 1985 році гімн було схвалено президентами та главами урядів країн ЄС як офіційний гімн Європейського Союзу. Цей гімн не має на меті замінити існуючі національні гімни країн ЄС. Гімн ЄС – це утвердження спільних цінностей та їх єднання в усьому розмаїтті національних відмінностей. Гімн виражає ідеали свободи, миру та солідарності, на яких тримається Європа.
Україна та Європейський Союз
З моменту набуття Україною незалежності у 1991 році між Європейським Союзом та Україною динамічно розвиваються відносини. Україна - це держава, яка є пріоритетним партнером ЄС у рамках European Neighbourhood Policy (Європейської політики сусідства) та Східного партнерства. Правові засади відносин ЄС-Україна ґрунтуються на Угоді про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС. У березні 2007 року почалися перемовини щодо нової Угоди, яка передбачала політичну асоціацію та економічну інтеграцію України. 21 березня 2014 року, глави держав та урядів Європейського Союзу та Прем'єрміністр України, Арсеній Яценюк, підписали політичні положення Угоди про Асоціацію між ЄС та Україною. Підписання даного документа підкреслило сильну підтримку України з боку ЄС у складні часи. Другою частиною положень Угоди передбачається усуння митних зборів з українського експорту до ЄС. Дані кроки є підтвердженням спільного прагнення ЄС та України до політичної асоціації та економічної інтеграції.
