18 червня нашому талановитому краянину, письменнику і поету

 І.Я. Нечитайлу – виповнилося б 90…

Іван Якович народився 18 червня 1930 року в селі Огирівка Великобагачанського району на Полтавщині. Закінчив Київський державний університет ім. Т.Г.Шевченка.

  Член Національної спілки письменників та Національної спілки журналістів України. Автор понад півтора десятка прозових та віршованих книг.

Лауреат премій ім. Панаса Мирного та Леоніда Бразова. Має державні нагороди.

Він жив на щедрій полтавській землі, де творив і збирав по зернині… Назбиралося. Творчий доробок письменника складають численні поетичні, прозові твори та гумор.

Його прозові твори «Важкі борозни», «Крутосхили», «А життя дається раз» - написані запашною полтавською мовою,- від життя і про життя українського села, про наболіле в нашому суспільстві.

Як свідчив сам Іван Якович ,- віршів він не писав, вони в нього писалися самі, коли того вимагала душа й палало серце…

В нашій бібліотеці сьогодні – книжкове розмаїття його поезій: «Жайворонкове небо», «Михайлівське надвечір’я» «Треба жити», «Арабески- душі сплески», «Під небом древньої Диканьки»…

У І.Я. Нечитайла є цілий цикл віршованих повістей,про людей, які спалахнули справжніми зірками на небозводі Полтавського краю, і той відсвіт заяскравів далеко за його межами. Як от «Вічно молода Марія»(про М.Башкірцеву), «Свіча безсмертя»(про М.Гоголя), «Небом осяяна»(про юну полтавську художницю Сашу Путрю), а до 200 річного ювілею Т.Г. Шевченка автор створив поему «Мар’янська осінь Тараса». Івана Яковича Нечитайла на жаль ,немає з нами. Але він залишив нащадкам щедрий ужинок -  свої твори, щирі, образні, емоційні, про те «що на серце лягло і як відгукнулося, вони безперечно поповнять скарбницю духовності сучасного читача.

А «негаснучі зорі» його таланту освітять шлях нам, подарують натхнення й позитив.