Українці: свята, традиції, звичаї

   З роду й віку в нашому краї батьки передають у спадок своїм дітям звичаї, обряди, залишаючи добру пам'ять і про самих себе. В усіх народів світу існує повір'я, що той, хто забув традиції, звичаї батьків, карається Богом і людьми.

   Зимовий цикл свят є найбільш популярним і очікуваним в народі. Особливо цих свят з нетерпінням чекають діти. Чи не найбільше люблять Святого Миколая - кожна дитина у ніч на Миколая мріє побачити під своєю подушкою подарунок - так званий "миколайчик".

   Новий рік, Святий вечір, Різдво Христове, Маланки, Водохреща... Веселі зимові свята відзначають і дорослі, і діти. Вони приносять у дім українців родинну радість, душевний спокій, а ще супроводжуються розвагами, жартами, пустощами. Починаючи від Свят - вечора і аж до Водохреща від хати до хати лунають колядки та щедрівки - це щедрі побажання рідним і близьким, щедре частування гостей, побажання статків у наступному році.

   То ж напередодні зимових свят бібліотекарі абонементу та читального залу оформили для своїх користувачів книжкові виставки - інсталяції "Хай вирує, веселиться зимових свят плетениця" (абонемент), "Зимова фантазія" (чит.зал). Радість і позитивний настрій дарують відвідувачам бібліотеки зимові фантазії - інсталяції наших умільців. На абонементі читачів зустрічає файний Сніговичок (весь із книжок) /пров. бібліотекар по обслуговуванню юнацтва М.І.Тягній, техн. працівник Л.М.Олійник/, сяє новорічними вогниками ялинка!

   Незмінний майстер декору - бібліограф Диканської ЦРБ О.Є.Гірняк, наближаючи свята, прикрасила читальний зал цікавою новорічною композицією та надзвичайними інсталяціями - це і майже справжнісінький "камін" із книжок і новорічна ялинка із книг.

 

   Отож, святкуємо Різдво, Новий рік!

   Хай зблисне у нашому домі велична і красна наша зоря, а з нею засяє відроджене народне свято, залунає щедра та багата колядка на мир, на спокій, на добро і щастя!

15 грудня - Міжнародний день чаю

   Перша згадка про чай відноситься до IV ст., хоча багато вчених стверджують, що чай з'явився набагато раніше в Східній Азії. "Чай" у перекладі з китайської мови означає "молодий листочок". Чай є найпопулярнішим напоєм в світі за статистикою. Народився напій у Китаї, в китайських рукописах він згадується ще за 2700 років до н.е. 

   А чи знаєте ви, як чай потрапив у наші краї? Багато років тому (1567 р.) козацькі отамани подорожували Китаєм. Вони одержали від російського царя доручення звернути увагу на всілякі дивовижні плоди та фрукти, які росли у цій країні. Але тоді на чайні кущі не дуже звертали увагу. А лише пізніше, через 70 років, чай потрапив у Росію. А сталося це так: російський посол, який перебував при дворі монгольського хана, одержав від царя доручення передати подарунок ханові - 100 шкурок цінного хутра соболя. У свою чергу, хан наказав передати російському цареві листя чаю, побажавши йому здоров'я і довголіття, і матиме це він, споживаючи напій із цього листя. Посла мучила тривога: чи сподобається цареві подарунок? Але переживання були марними, цар був у захваті від гостинця хана. З цього часу чай почали вживати, як ліки від усіх хвороб. Чай зявився у нас у другій половині ХІХ ст., а ХХ ст. і в міського, і в сільського населення чаювання стало повсякденним явищем.

   Напередодні міжнародного дня чаю в центральній районній бібліотеці зібралися місцеві поети літературного об'єднання "Червона калина" на свою чергову творчу зустріч. Читали вірші, ділились творчими планами на майбутнє. А на завершення зустрічі провідний бібліограф Диканської ЦРБ Гірняк О.Є. та провідний бібліотекар абонементу Т.М.Михайлик підготували інформацію до Міжнародного дня чаю, роздали присутнім кольорові рекламні буклети з цікавими фактами про чай. Бібліотекарі пригостили митців ароматним цілющим чаєм з м'ятою, мелісою, із липою та солодощами.

   Чай відмінно діє на кору головного мозку, завдяки вмісту в ньому ксантинів - саме вони і дають основний стимулюючий ефект, викликають легкість і швидкість мислення. То ж чай для натхнення - те, що треба.

 

Твої права, свободи і обов'язки

   В рамках Всеукраїнського тижня права та святкування Міжнародного дня прав людини, що відзначається щорічно 10 грудня відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 4 грудня 1950 року, для учнів 8 класу Диканської ЗОШ І - ІІІ ступенів була проведена дискусійна розмова "Твої права, свободи і обов'язки".

   На основі відеопрезентації провідний бібліотекар читальної зали Диканської ЦРБ Світлана Тютюнник спільно із заступником начальника Диканського бюро правової допомоги Людмилою Маценко розповіли учням про права, обов'язки та відповідальність згідно чинного законодавства України та Декларації ООН про права дитини. Адже дуже часто наші повсякденні вчинки мають правові наслідки. Життєві приклади, ситуації змусили підлітків замислитися над необхідністю знати закони нашої країни та вміти їх застосовувати.

   А в читальній залі Диканської ЦРБ експонується книжкова виставка "Держава. Права. Громадянин", присвячена Міжнародному дню прав людини.

 

ВІЛ: стосується кожного

   Сьогодні важко зустріти людину, яка б не чула про ВІЛ - інфекцію та СНІД. В суспільстві досі існує думка, що інфекція уражує лише певні групи людей: споживачів ін'єкційних наркотиків, жінок сексбізнесу, гомосексуалістів. Ця думка хитка: епідемія ВІЛ сьогодні торкнулася практично всіх верств населення, представників різних соціальних груп і професій.

   Приймаючи будь-які рішення, ти завжди робиш свій вибір. Робити свій вибір свідомо - це бути незалежним від моди чи товаришів, і самому володіти інформацією щодо будь-якої проблеми.

   Отож, напередодні Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом, в останній день листопада, бібліотекарі Диканської ЦРБ вийшли на вуличну акцію "ВІЛ: стосується кожного", адже кожному потрібно знати шляхи проникнення вірусу в організм, щоб вжити надійних запобіжних заходів і правильно поводитися з тими, кого уразив цей вірус. 

   Адже саме в бібліотеці накопичено певний багаж знань, використання яких зробить можливим збереження здоров'я і життя людей.

   В ході акції бібліотекарі розповсюдили серед односельців тематичні проспекти "Пам'ятати, знати, жити!" до Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом.

   До уваги читачів Диканської ЦРБ в читальному залі також представлена книжкова виставка "СНІД - хвороба віку".

 

 

 

 

 

Запобігання шкільному булінгу

   Нині серед учнівської молоді надзвичайно загострилася проблема насильства, здійсненого дітьми одне до одного. Такі відносини між підлітками отримали назву "шкільний булінг". Це соціальна проблема всього світу, бо насильницька модель поведінки стає дедалі популярнішою.

   До чого може призвести ігнорування булінгу, як його попередити та яку юридичну відповідальність несуть неповнолітні учасники булінгу розповідали учням 10 класу Диканської ЗОШ І - ІІІ ступеня провідний бібліотекар читального залу Диканської ЦРБ Світлана Тютюнник та заступник начальника відділу Диканського бюро правової допомоги Людмила Маценко, які завітали до школярів із проблемним діалогом "Запобігання шкільному булінгу". Спілкування з учнями було досить активне, адже говорили про наболіле. Школярі ділилися своїми спостереженнями та прислухалися до порад, що давали їм старші.

 

Сповідаю жалобу сумну

   Минуле століття пронеслося над Україною трьома голодоморами: 1921 - 1922, 1932 - 1933, 1947 років. Такої страшної трагедії, яку пережив український народ у 30-х роках, не зазнав, мабуть, жоден народ в історії людства. Не віриться, що на всеплодющих просторах шанованої світом житниці раптово зник хліб і люди залишилися без зернини. Людиноненависницький комуністичний режим вирішив голодом поставити український народ на коліна, змусити його "будувати комунізм" на кістках мільонів.

   Зараз щороку Україна прихиляє коліна перед мільонами жертв Голодомору 1932-1933 років, перед тими страждальцями, могили яких розкидані по садках, балках, узбіччях доріг та цвинтарях, де насипані великі могили.

   Кожну четверту суботу листопада ми запалюємо свічку скорботи та схиляємо голови в тузі за невинноубієнними. З нагоди 85 - х роковин вшанування пам'яті жертв Голодомору та політичних репресій 1932-1933 років для учнів 10 класу Диканської ЗОШ І - ІІІ ступеня був проведений вечір - реквієм "Сповідаю жалобу сумну". Бібліотекар Тютюнник Світлана ознайомила присутніх з трагічними сторінками тих страшних подій української історії, фактами  та цифрами страшного геноциду проти українського народу.

   Учні переглянули відеофільми з елементами хроніки про передумови створення штучного голоду в Україні "Справа №... Голодомор 1932-1933рр." Також оглянули книги з імпровізованої книжкової виставки "Пам'ять 33-го кличе молодих".

 

 

Свіча пам'яті

   Щорічний національний пам'ятний день в Україні - четверта субота листопада - День пам'яті жертв Голодомору. У ХХ сторіччі український народ пережив одну з найстрашніших трагедій у своїй історії - Голодомор. Найжахливішим і наймасштабнішим за розмахом та кількістю людських жертв був Голодомор 1932 - 1933 рр. Великий голод, який став піком масових репресій в Україні, поставив під сумнів саме існування нації. Протягом двох років ця катастрофа планетарного масштабу відібрала життя, за різними оцінками, від 7 до 10 мільонів наших співвітчизників.

   Саме до 85-річчя пам'яті жертв Голодомору в Україні провідний бібліограф Диканської ЦРБ О.Є.Гірняк та провідний бібліотекар абонементу Т.М.Михайлик організували та провели для підростаючого покоління слайд - зустріч "Сльозою омивається душа" (відеоекскурс в історію). До цієї дати спеціально знято соціальний відеоролик "Де б ти не був - вшануй" із закликом 24 листопада о 16.00 вшанувати пам'ять жертв Голодомору. То ж старшокласники переглянули відео, а також подивилися фільм про трагедію "Голод 33-го".

   Ми повинні знати і пам'ятати про трагічну сторінку історії українського народу. Цього вимагає наш час, наша пам'ять, наша совість. 

Життя - як спалах долі

   Історія невтомно гортає сторінки вічної пам'яті, на яких карбуються визначні події й імена людей, таланти і праця яких залишила для народу величні надбання, а саме життя, мов факел, згоріло, щоб освітлити шлях іншим. Таким коротким спалахом було й життя нашої землячки Марії Костянтинівни Башкирцевої.

   Марія Башкирцева - гордість і слава України, Франції, Росії. До культур цих трьох держав належить її славне ім'я. Справжнім шедевром стала вона сама - така, якою себе уявляла, у всій щирості, з мінливими барвами, завжди жива й незглибима - геніальна дівчина з Полтавщини. Її щоденною молитвою, найголовнішою потребою, життєвою наснагою і змістом буття було мистецтво, яке виснажувало, спалювало, забирало весь час, але давало найвищу у світі радість.

   З нагоди 160 річниці від дня народження нашої землячки Марії Башкирцевої для слухачів художньо - мистецького факультету "Університету ІІІ віку", що функціонує при Диканському територіальному центрі, була проведена мистецька година "Життя як спалах зірки". Бібліотекар читального залу Диканської ЦРБ Світлана Тютюнник розповіла присутнім про Марію Башкирцеву, невблаганна доля якій відвела всього неповних 26 років життя. Але талановита дівчина встигла залишити яскравий слід в історії світової культури.

   Із цікавістю був переглянутий відеофільм "Остаться в жизни" про життя Марії Башкирцевої.

   А по закінченні заходу, за чашкою запашного чаю, присутні ділилися своїми враженнями та переглядали книги про талановиту мисткиню, що були представлені на книжковій виставці "Обраниця долі".