Сьогодні ще одна група поповнила свої знання з захисту персональних даних. У навчанні взяла участь мобільна команда відокремленого підрозділу міжнародної гуманітарної організації Intersos та користувачі. У процесі занять використовувалися матеріали громадської організації Мережа захисту національних інтересів «А Н Т С» та навчальні серіали Дія.Цифрова освіта. Були надані роздруковані інформаційні листівки даної тематики.
29 січня відзначають 105-у річницю бою під Крутами. Ця битва одна з визначних сторінок України, яку ми пам'ятаємо. У свідомості українців подвиг юних захисників надав особливого значення саме жертовному героїзму молоді, яка першою відгукнулася на заклик до оборони рідного краю від нападників. Подвиг студентів - крутян став символом мужності та беззастережної любові до Батьківщини.
29 січня 1918 року студенти та гімназисти прийняли нерівний бій з більшовицькою навалою біля станції Крути та поклали найдорожче на вівтар свободи - власні життя.
Бібліотекарі Тютюнник С.І. та Тягній М.І. для учнів 7 - А класу ОЗ Диканського НВК імені М.В.Гоголя провели історичний відео - урок до дня пам'яті Героїв Крут. Присутніх ознайомили з історичними подіями, згадали про подвиг і трагедію, де полягли за незалежність України більше 300 молодих патріотів.
Віримо, що події 29 січня 1918 року залишаться в пам'яті підростаючого покоління, адже ті, хто захищав Україну під Крутами - справжні Герої, завдяки яким здобувалась наша незалежність, як і сучасні Герої, які на своїх плечах зараз міцно тримають її , захищають свою Батьківщину від зазіхань зухвалого агресора.
Цей день назавжди залишиться в нашій пам'яті. День подвигу та прикладу для любові до своєї Батьківщини. День пам'яті Героїв Крут.
Черговий урок з медіаграмотності "Захист персональних даних" пройшов сьогодні в Інтернет - центрі нашої бібліотеки. Присвячений він був Міжнародному Дню захисту персональних даних, який святкують 28 січня. Метою цього Дня є підвищення рівня інформованості та активного сприяння в захисті конфіденційності даних насамперед особистого характеру, а також поширення передового досвіду і напрацювань у цьому плані по всьому світу.
Ось і наближаються до кінця свята новорічно - різдвяного циклу, одні з найвідоміших, найпопулярніших свят нашого народу. Багаті, колоритні, яскраві. Вони зігрівають душу і радують серце кожного українця, адже споконвічна обрядовість наших предків - частина духовності, культури українців.
Протягом усіх різдвяних свят, які тривали два тижні - від Різдва до Водохрещ - в кожній господі варили кутю - багату, щедру, голодну. Мабуть, найпрекрасніше з свят Різдво, Святий вечір. У переддень в кожній оселі поминаються прадіди, здатні допомагати нащадкам, посилати їм урожай, добробут. Надвечір господар йшов до стайні, наскубував духм'яного сіна і, внісши до хати, робив на покуті кубельце. Господиня при цьому казала: "Сьогодні у нас узвар і кутя, щоб курчата лупилися до пуття". Святвечір в Україні або Багата кутя - суто родинне свято, коли господиня готує на святу вечерю 12 обрядових пісних страв.
Святе Різдво Христове - одне з найбільших релігійних свят, з ним пов'язують народження Ісуса Христа. Найпоетичнішим різдвяним дійством було колядування. Воно тривало від Різдва до Старого Нового року, а подекуди і до Водохрещ. Різдвяні колядницькі ватаги споряджали переважно парубки, де обов'язково є ватажок - Звіздар із яскравою Зорею і Міхоноша з мішком. Закликають щастя і добробут у кожну хату.
А ватаги щедрівників на старий Новий рік з Козою, Меланкою й Василем обходять усі хати, бажаючи господарям багатого врожаю, здоров'я, статків.
18 січня, у переддень свята Водохреща, влаштовується Голодна кутя - три, чотири пісні страви, кутя й узвар. Називається вона голодною, тому що з цієї пори і до наступного дня, доки не освятять воду в річці, люди не їли. Власне, це був останній день колядок. 19 січня зустрічаємо завершальне велике свято Різдвяного циклу - святе Богоявлення, Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа. З ним пов'язують хрещення на Йордані Христа.
То ж 19 січня після ранкової служби всі парафіяни йдуть на річку, де найспритніші хлопці заздалегідь випиляли з криги хреста і, поставивши над ополонкою, полили буряковим квасом. Священник святить воду в ополонці, люд набирає собі її в посуд, а найсміливіші купаються у крижаній воді, аби наступний увесь рік бути здоровими. Віддавна у народі посвячену на Водохреще воду вважали своєрідним спасінням од багатьох недуг.
Ця ціла низка зимових свят церковного та громадянського календаря - надзвичайно багатий комплекс звичаєвості українців, вносить в наше життя дещицю позитиву, радості, надії на краще, на Перемогу у жорстокій війні з росією, віри в те, що Бог почує наші молитви.
Детальніше, глибше ознайомитись з багатством обрядовості, звичаїв нашого народу вам допоможуть книги: В.Скуратівський "Місяцелік", "Свят - вечір", "Дідух", О.Воропай "Звичаї нашого народу".
То ж читаємо! Віримо в Перемогу!
Сьогодні виповнюється 150 років від дня народження Василю Григоровичу Кричевському – українському художнику, архітектору, графіку, художнику театру і кіно та декоративно-ужиткового мистецтва, доктору мистецтвознавства, професору, педагогу, почесному дійсному члену Української Вільної Академії наук.
Невдовзі хвиля репресій прокотилася всією Україною, арешти пройшли в Галичині, Одесі, Харкові, Черкасах, Умані. Усього було заарештовано близько сотні осіб, а ще обшуки, допити, звільнення з роботи, переслідування.
Майже всі заарештовані були засуджені за «антирадянську агітацію та пропаганду» і відправлені відбувати свої терміни у табори Мордовії та Пермської області Росії, а згодом – у Сибір та Казахстан.
У сучасній історії України словосполучення «українські політв’язні» повернулося до вжитку у 2014 році, коли Росія окупувала Крим та розпочала війну на Донбасі. Російська влада продовжує ув’язнювати українців, кримських татар та людей інших національностей, які виступають проти окупаційної влади та агресії Кремля. Утримувалися в російських в’язницях за політичні погляди Олег Сенцов, Роман Сущенко, Асан Чапух та інші.
Згадаймо сьогодні всіх українців, які колись і зараз продовжують боротися проти окупантів. Маємо пам’ятати про них і робити усе можливе, аби вони повернулися додому.
